|
Узятися за перо змусила подія, що нещодавно трапилася біля обдержадміністрації. Як відомо, там молоді люди кинули в сміттєвий бак голову Федерації профспілок Рівненської області, в недалекому минулому депутата Верховної Ради України Миколу Шершуна. Особисто мене цей випадок шокував. А найбільше те, як поводилися молодики. Складається враження, наче вони святі ангели й спустились з небес, щоб вершити кару Господню, принижуючи та знущаючись над беззахисною людиною поважного віку.
Всі ми без гріха. Але двічі співпрацюючи з Миколою Харитоновичем у вирішенні суспільних проблем, можу сказати про нього тільки таке: це надзвичайно совісна, поміркована, врівноважена і відповідальна людина. Щоб не бути голослівним, розповім про ці справи.
Уперше звернувся до Миколи Шершуна, коли він ще не був народним депутатом. Коростській сільській раді потрібна була фінансова допомога на встановлення системи опалення в місцевій амбулаторії. Обіцянку отримали, і її Микола Шершун виконав. А міг же й відмовити, пославшись, наприклад, на те, що є депутатом. До речі, коли звернувся тоді до одного з народних обранців (не хочу називати прізвище), то він так і вчинив, сказавши, що немає коштів.
Під час вирішення другого громадського питання прийшов уже як до депутата Верховної Ради. Уважно вислухавши прохання стосовно газифікації с. Одринки, попросив часу на його вивчення і сказав, що зателефонує і дасть відповідь, чи зможе допомогти. Через деякий час подзвонив і запевнив, що газ в Одринках буде. Так і сталося. Зараз село (підкреслюю, дякуючи Миколі Шершуну) газифіковане.
Між іншим (а це був 2012 рік), депутатом Верховної Ради тоді обрали пана Кучерука, опонента Миколи Шершуна по виборчому округу, і першим, хто привітав його з перемогою, був Микола Харитонович. Про це й розповів в одному з інтерв'ю новообраний депутат ВР. І скажіть після цього, чи не підтверджує такий вчинок наведених мною вище слів?
І насамкінець. Коли кидаємо в сміттєвий бак (або це робить на наших очах хтось інший, а ми лише спостерігаємо) колишнього члена постійної делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи (а саме ним був Микола Шершун), постає запитання: "То куди ж ми йдемо?". Хотів би почути відповідь на нього як прихильників моєї думки, так і опонентів. Тому запрошую всіх до розмови.
Сергій Климець
с. Одринки
|
0
