Село Одринки

 

Невеличка стара дерев’яна хатинка, на яку вказали місцеві мешканці, аж ніяк не асоціювалася із традиційними уявленнями про палаци власників гаремів — султанів. З хатини на подвір’я вийшов і сам «султан» — 86–річний Олексій Телетьон, який прославив рідне село Одринки, що на Сарненщині, саме своїм незвичайним сімейним станом. Спочатку він не міг зрозуміти цікавості до своєї персони, пояснюючи, що дружина у нього нині тільки одна. Втім, потім, коли розговорились, з’ясувалося, що є таки грішок за дідусем: було їх у нього кілька та ще й водночас. З першою дружиною він одружився ще у 19–річному віці. Саме з нею, єдиною, жителькою сусіднього села Корост, у нього й був офіційно зареєстрований шлюб, скріплений вінчанням у церкві. Але їх розлучила війна. Олексія у 1940–му забрали на фронт, а дружина Одюшка залишилася з річним сином сама. Більше він її і не бачив, бо доки воював, дружина померла, а сина виховувала мати Олексія.

 

З наступною своєю дружиною чоловік познайомився, повернувшись з війни. Вона теж була з Короста і на той час саме залишила свого чоловіка. Щоб його дитина не росла сиротою, Олексій запропонував Мотруні одружитися. Жінка не заперечувала і невдовзі перебралася до Одринок. Довгий час вони жили разом, аж доки Мотруна не захворіла. Коли вона злягла, то, оскільки не здужала нічого робити, запропонувала Олексію... знайти собі другу жінку. Чоловік так і зробив. Пішовши до сусіднього Степаня на базар, здибав там молодшу за себе на 35 років Любу.

 

— Жінка була розлучена, мала двох синів, от я й подумав: виростуть діти — будуть господарювати, мене, старого, доглядати, — пояснює свій вчинок Олексій Телетьон.

 

— А не лякало, що вона набагато молодша від вас?

 

— А як не боїться мене, старого трупа, то можу лізти й до її пупа, — віджартувався «султан». — Я ж нікого нічого не змушую робити. Не подобається — хай іде. Я ж її не тримаю. Я собі десять таких ще знайду.

 

Тож в одній хаті стало жити дві дружини Олексія Телетьона. Як стверджує він, вони між собою домовилися про розподіл обов’язків, тож сварок ніколи не виникало. Втім, роль головної господині взяла на себе Люба. А третьою жінкою у хаті стала сестра Люби. З двома малими дітьми, народженими від різних чоловіків, вона напросилася до них пожити. Саме тоді й поповзли селом чутки, що в місцевого «султана» водночас — три дружини, хоч, як стверджує сам Олексій Телетьон, насправді з Любиною сестрою у нього «нічого такого не було». Так вони й жили невеличкою комуною, доки не попідростали діти Любиної сестри. Тоді господар їх попросив з дому. А, коли років з п’ять тому померла Мотруна, Люба стала єдиною дружиною Олексія Телетьона. Втім, з нею він так і не розписався, пояснюючи свій вчинок по–простому: «не бумага тримає людину, а совість». А, що не вінчані вони, то, вважає він, гріха в тому немає, адже навіть місцевий священик, який живе по сусідству, не каже йому нічого з цього приводу.

 

Нині одринківський багатоженець живе з дружиною Любою та їхньою спільною донькою Наталею (його син давно мешкає у Дніпропетровську, має чотирьох дітей, Любині сини теж живуть окремо). Наталі лише 19, вона закінчила медучилище, але нині безробітна, тому живе разом з батьками. Із господарства поліський «султан» має 40 соток городу та коня. Свиней і корови, як більшість сільських жителів, він не тримає, бо каже, що м’яса може купити на базарі за пенсію, а вона у нього (чоловік все життя пропрацював у колгоспі) 170 грн. Єдина нині проблема в Олексія Телетьона — дірявий дах у хаті. Вже скільки разів звертався він до заїжджих депутатів, щоб допомогли йому шифером, але ніяк не здригнеться у них серце. Тож дах як протікав, так і досі протікає. А здоров’я у чоловіка уже не те. Сам він не може цю проблему вирішити.

 

— Я завжди був чоловіком ого–го, — розповідає Олексій Телетьон. — Адже горілки не п’ю, не курю, з жінками не займаюся. А з минулої зими уже здоров’я стало підводити. Щось у грудях мучить. Прийшов до лікарні, а там кажуть — плати, тоді лікуватимемо. Так і лишився ні з чим, хоч колись і на фронті був.

 

Оскільки дружина в Олексія Телетьона ще порівняно молода, він їй теж пропонував знайти собі «другого чоловіка». Єдине, що він не дозволяє, це привести його до нього у хату. Втім, п. Любу влаштовує сучасне становище і другого вона собі не шукає. Щодо доньки, то, запевняє «султан», він би їй ніколи не заборонив стати другою дружиною, аби лишень це її влаштовувало.