Село Одринки

Зоряне небо

Зоряне небо прозоре

Скло відбиває дзеркальне,

Ти загадкове, як море,

І нескінченно овальне.

Безмежно глибоке, відкрите,

Для всіх ти омріяне диво.

Хмаринкою й вітриком звите,

Як квітка весняна красиве.

Ввіряю тобі таємниці,

І ти їх завжди зберігаєш,

Твоя мене вабить світлиця.

Й незвідані далі, що маєш.

Колискова

Шумить тихо синєє море,

Літають нічнії птахи,

Сплять в задумі темні гори,

І зникли в цю нічку страхи.

Вже місяць співа колискову,

Кружляють під музику зорі,

І небо встає світанкове,

Закривши отару в коморі.

Десь там просинається сонце,

Блакить виринає з пітьми…

Промінчик заглянув в віконце,

Проснулись тополі німі…

І стихла нічна колискова,

Умилась росою стеблина,

То сонце проснулося знову,

Скотилась прозора краплина.