 «Не дай вам Боже жити в епоху змін» — так сказав китайський філософ Конфуцій. Саме нам, усім жителям України, зараз на собі доводится відчувати всю глибину цього афоризму: реформи освіти, охорони здоров'я, пенсійна… Голова йде обертом від усвідомлення всього, що відбувається навкруги нас, зачіпає нас, впливає на нас. До всього додається ще одна реформа — відносин між громадами (так я її називаю), саме про неї хочу на сторінках «районки» висловити свої думки. А оскільки проживаю на території Коростської сільської ради, то мову вестиму саме про цю громаду.
Шановні односельці, жителі сіл Корост, Одринки, Мале Вербче, ми стоїмо перед дуже відповідальним, стратегічним вибором — вибором майбутнього для своїх дітей і внуків. Кожен із нас має власну думку, і це нормально. Ненормально, що не хочемо чути один одного. Хтось говорить про обіцяні посади працівникам сільської ради, дехто згадує побудований у Сарнах головою сільради будинок, хоча добре знає, що це все брехня. Я ж згадую збори КСП ім. Шевченка 1998 року з приводу розпаювання земель, коли тодішній голова сільської ради П. Н. Бережний і землевпорядник О. З. Климець із трибуни клубу с. Корост казали: «Давайте залишимо в резервному фонді Коростської сільради 15 % земель, а не 5 %». «Ні, — кричали всі люди в залі, — вони хочуть розкидати колгосп». І рішення прийняли за 5 %. А буквально через рік ті колгоспниці, які найбільше кричали, прийшли в сільську раду взяти земельну ділянку під забудову своїй дитині, а земельної ділянки сільрада не дала з тієї простої причини, що землі в землях запасу просто не було. хто в цьому винуватий? Та ви ж самі.
А про посади скажу так: на цьому світі в кожної людини, на мою думку, є одна-єдина посада — бути людиною.
А ще пригадую 1997 рік. Саме в цьому році разом із сусідами задумали провести в с. одринки водопровід (до речі, діє дотепер). Особисто обійшов усіх жителів села по вул. Центральній і з 25 господарів тільки п'ятеро погодилися провести воду. Через декілька років підключилися майже всі й зараз, коли через якусь неполадку п'ять хвилин немає води, запитують, чому? А в мене питання: чому зразу всі не проводили водопровід? Не знали, що це таке — ось відповідь. Точно так само й зі створенням громади.
Хтось із нас обов'язково помиляється у виборі громади. Час усе розставить на свої місця і дасть відповідь на всі наші запитання. Я ж хочу, щоб ми залишились на своїх посадах і щоб обов'язково переміг здоровий глузд. І щоб усі усвідомили: хоч би яка громада утворилася, головна роль у ній — наша, людини.
Сергій КЛИМЕЦЬ
«САРНЕНСЬКІ НОВИНИ», 29 березня 2018 року
|
