Форма входу
Головна » 2011 » Вересень » 25 » Бобри колонізують Одринки
22:29
Бобри колонізують Одринки

Бобер віддавна користується загальною пошаною як вправний чотириногий будівник і лісоруб. Він став не тільки уособленням працелюбності й наполегливості, а й багато чого навчив людей, які запозичили у нього деякі методи й інженерні вирішення при будівництві гребель. Ще в сиву давнину предки бобрів були значно більших розмірів і могли позмагатися з самим ведмедем.

На початку минулого століття внаслідок неконтрольованого промислу, заготівлі та поставки на світовий хутровий аукціон шкір бобра, вони практично зникли з території Полісся. У 1953 році по всій Україні налічувалося лише 200-250 особин цих гризунів. Тварини були взяті під сувору охорону.

У кінці 50-х років минулого століття з Воронезького заповідника привезли й випустили в річки Случ і Льву в Березнівському та Рокитнівському районах бобрів для реакліматизації. У наших краях вони прижились, а з часом ареал розширився на все Полісся.

Нещодавно бобри почали колонізувати і околиці нашого села. Напевно немає такої канави де б не була б хоча б одна гребля бобрів. Хоч їм вдячні як напоювачам фауни і помічникам у боротьбі з лісовими і торф’яними пожежами, та все ж порядкування і нічні крадіжки на городах нікому не подобаються.

По втолочених стежках бобри транспортують буряки, гарбузи, на місці живляться картоплею, морквою, вівсом. Проте, наскільки відомо, мої земляки не піднімають руку на шкідників, сповідуючи народно-етичний принцип: уб’єш бобра — не буде добра.

Вдень побачити бобра практично неможливоУ цих звірів дуже добре розвинені слух, зір і нюх, завдяки чому вони можуть працювати вночі. Також завдяки цьому бобри заздалегідь дізнаються про наближення людини й ховаються. Тому побачити тварин вдається не часто, тільки коли настають сутінки. Це дуже обережна тваринка. У разі небезпеки тварина, яка першою її відчула, робить веслоподібним хвостом удар по поверхні. Це означає сигнал тривоги й усі члени сім’ї миттєво зникають. А вже коли бобер загнаний у кут – обороняється, як і кожен звір. Були випадки, що бобра хотіли просто сфотографувати, а він кидався на людей. Він може вкусити, його гострі зуби перегризають деревину, тож покалічити людину – заввиграшки. А ще бобер може вдарити хвостом. Особливо завзято обороняється самка, яка чекає потомства. Один із мешканців нашого села зустрівши бобра на дорозі, намагався його зловити і у відповідь отримав укус ноги.

За наявності високих берегів бобер перевагу надає норам, які риє сам, при їх відсутності - будує хатки. Боброва хатка - це конусоподібна будівля з гілок, невеликих шматків стовбурів дерев, ретельно промазаних багнюкою та рештками трав’яної болотної рослинності. Тут звір відпочиває, зимує, а також виводить потомство. Дослідження показали, що при 20-градусному морозі температура всередині хатки становить 5 градусів тепла. В кінці травня - на початку червня у бобрів з’являється потомство. Кількість новонароджених у середньому становить 3-4 особини. Як і всі ссавці, малята спочатку харчуються материнським молоком. Соски в самки розміщені у верхній частині тулуба, отож, перебуваючи на воді, може годувати малят. На проточних канавах, де низький рівень води, бобри влаштувують загати-греблі. Харчуються ці тварини корою та гілками м’яколистяних порід дерев і чагарників, заселяють лише ті водойми, де є кормова база.

Для того, щоб дістатись до звалених дерев і транспортувати заготовлений корм, іноді гризуни проривають невеликі канали. Бобри дуже організовані, працелюбні й обережні. У спорудженні греблі, хатки, добуванні корму бере участь уся сім’я. На зиму бобри запасають собі їжу, яку складають під водою, і тому в цю пору року на поверхні показуються дуже рідко.

Бобри підгризають дерево так, щоб воно ледь стояло, і коли повіє вітер, штовхають стовбур у тому напрямку, який їм потрібен. Бобер буквально як людина плечем підпихає дерево.

Бобер у сімействі як рабсила – він приносить будматеріали, а вже самка – архітектор, вона будує помешкання. У хатці бобра є кілька відділень: в одному місці він спить, в другому живуть дітки, окремо є і комора із запасами кори та листя. Вхід у хатку, до речі, під водою, – каже Андрій, помічаючи, як я приглядаюся. – Бобри на одному місці можуть жити дуже довго, з покоління в покоління, якщо їх не турбувати. Вони живуть парами, потомство тримають біля них до року. Часто пари згуртовуються у колонії, які облаштовують певну площу – обгороджують, забезпечують водою і живуть у своєрідних містечках. Якось вчені дослідили поселення бобрів, якому 900 років!

Полювання на бобрів заборонено. За незаконне добування або їх знищення законодавством передбачений розмір відшкодування збитків у сумі 2600 грн. Природним ворогом є вовк. Бобер стає легкою здобиччю для хижака, особливо влітку під час обміління канав і водойм, а також, коли тварина перебуває на суші, щоб добути корм.

За останніми даними обліку, чисельність бобрів у Сарненському районі суттєво збільшилась. Тому в угіддях, де фактична щільність перевищує оптимальну, плануються заходи з відлову й переселення тварин.

Цікаві факти від www.ofact.wordpress.com

Приблизно 10 тис. років тому на нашій планеті жили бобри, маса яких становила майже 320 кг!

За зиму зграя бобрів може звалити до 300 дерев.

В Індії бобра, як і корову, вважають священною твариною.

В Україні поширений бобер річковий, а є ще канадський. Каліфорнійський бобер зник як вид.

У самки найчастіше народжується 3-5 бобренят. Вже на третій день малі починають плавати. Бобри мають перетинки на задніх лапах, активно допомагають собі хвостом. Хвіст займає третину тіла бобра.

Бобри ростуть швидко: народжуються вагою 400 грамів, а за рік сягають 25 і більше кілограмів.

Література

1. http://www.lesovod.org.ua/

Переглядів: 2015 | Додав: Klymets | Теги: колонізація бобрів, як живуть, історія, бобри, нашестя бобрів | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 3
3 Klymets   (29.11.2011 15:49)
Звичайно, що датування більшості науковців не суміжна з біблійною хронологією розвитку Землі. До того ж і сама біблійна хронологія має декілька різних версій.

Особисто для мене дата існування такої істоти не дуже важлива. Можливо це правда, а, можливо, і ні. Головне, що вчора такі істоти були - сьогодні їх нема. І ми маємо можливість самі переконатися в тому, що це так. Для цього не обов'язково відвідувати музей. Достатньо просто перейти по наступному посиланні:

http://en.wikipedia.org/wiki/File:Giant-beaver-fieldmuseum.jpg

Наукове "п’ять мільйонів років тому" замінив на літературне "ще в сиву давнину". Так буде краще.

2 Vladimir Soroka   (28.11.2011 21:48)
Смiло можеш видрiзувать нолi , це в них заклинює часом

1 стас   (10.10.2011 05:18)
П’ять мільйонів років тому предки бобрів були значно більших розмірів і могли позмагатися з самим ведмедем...П’ять мільйонів років ??? тобто це ще до створеня землi .. обалдеть казочка

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Середа, 21.08.2019, 11:33
Вітаю Вас Гость